Відображаються усі з 2 результатів

При скоєнні Таїнства шлюбу (вінчання) на нареченого і наречену покладаються вінці, які мають глибоке символічне значення. Вінець – знак нагороди, він нагадує про ті лаврові вінки, які з часів античності покладалися на тих, хто здобув перемоги.
Вінці під час укладання християнського шлюбу використовувалися з давнину. Про них писав уже святитель Іоанн Златоуст, який жив у IV-V ст. за Р.Х.

За традицією вінчальні вінці своєю формою нагадують корони. Зазвичай вони прикрашаються хрестом та іконами: образами Спасителя, Богоматері, святих. Як правило, в комплект входять 2 вінці: той, у передній частині якого розташована ікона Христа, призначений нареченому, а несе на собі ікону Пресвятої Богородиці – нареченій.

Цікаво, що в ті часи вінці були звичайними вінками з нев’янучих рослин — лавра або мирту. Ці вінці наречені носили 7 днів, а на восьмий день священик читав над ними особливу молитву «на дозвіл вінців» і лише після цього вінці знімали. Молитва ця і сьогодні входить до чину вінчання.

Крім цього, вінці своєю круглою формою, коло як символ вічності вказують на нерозривність шлюбу. Православне подружжя збереже свою духовну єдність і за межею земного буття.